Города и Страны

Театр Гоголя Полтава

Технічна характеристика

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ ТЕАТРУ

Глядацька зала
Загальна кількість місць залу – 539:

  • партер – 144 місця
  • ложа бенуар – 12 місць
  • амфітеатр – 115 місць
  • бельетаж – 75 місць
  • ложа бельетаж – 18 місць
  • балкон – 118 місць
  • ложа балкону – 19 місць
    Сцена:
  • оркестрова яма – 11 м х 2.4 м, висота – 2.14 м
  • авансцена з оркестровою ямою – 2.7 м
  • дзеркало сцени (архітектурний портал) – 11 м х 7.5 м
  • сценічний простір по периметру : ширина – 20 м, глибина – 16 м
  • поворотне коло сцени : D -14 м
  • планшет сцени : ширина –11 м, глибина -16 м
  • штанкета автоматична – 38 шт.
  • штанкета ручна – 2 шт. (№17, №26)
  • довжина штанкетного брусу – 15.5 м
  • софіт-міст автоматичний – 6 шт.
  • галерея : висота – 7.5 м
  • висота до колосників – 18 м
  • прохід для транспортування декорацій на сцену :
  • висота – 5 м, ширина – 2,5 м

Одяг сцени:

  • антрактнo-розсувна завіса
  • підйомно-опускна завіса
  • портальні куліси (жорсткі) розсувні
  • «горизонт» білий
  • задник білий

святковий одяг сцени «білий французький кабінет»:

  • куліси – 4 плани
  • задник – 1 шт.
  • інтермедійна завіса – 1 шт.

робочий одяг сцени «чорний кабінет»:

  • куліси – 5 планів
  • падуга – 5 шт.
  • задник (роздьоржка) – 1 шт.
  • інтермедійна завіса – 1 шт.
  • половик чорний, не виключає роботу поворотного кола

Світло:

1-й софіт
— LED PAR — 4 шт.
— Moving head 575W — 2 шт.
— PAR64 1000 Вт — 4 шт.
— DTS Scena 1000 Вт. — 5 шт.
— Stroboscope — 1 шт.

2-й софіт
— LED PAR — 3 шт.
— Scanner 575W — 2 шт.
— PAR64 1000 Вт — 4 шт.
— DTS Scena 1000 Вт. — 5 шт.

3-й софіт
— LED PAR — 5 шт.
— Moving head 575W — 2 шт.
— PAR64 1000 Вт — 5 шт.
— DTS Scena 1000 Вт. — 5 шт.
— Stroboscope — 1 шт.

4-й софіт
— LED PAR — 4 шт.
— Scanner 575W — 2 шт.
— PAR64 1000 Вт — 5 шт.
— DTS Scena 1000 Вт. — 5 шт.

5-й софіт
— LED PAR — 4 шт.
— Moving head 575W — 2 шт.
— PAR64 1000 Вт — 4 шт.
— DTS Scena 1000 Вт. — 10 шт.

6-й софіт
— Fantasy CCW 575W — 8 шт.

Рампа
— Coemar Stage Lite Led — 4 шт.

Портали\Пересувні башні
— PAR64 1000 Вт — 4 шт
— ETS Source Four Zoom — 1 шт.

Лоджії другого поверху
— LED PAR — 4 шт.
— ETS Source Four Zoom — 5 шт.

Лоджії третього поверху
— ETS Source Four Zoom — 7 шт.

Пульт — Zero88 Orb
Генератор диму DTS

Звук:

  • мікшерський пульт – “Midas” Verona /v/320/8/i
  • основна акустика – лінійний масив “Mc. Cauley in Line’
  • 120` — 6 шт. /60Hz – 19kHz/RMS: B4-60w,C4-400w
  • 90` — 4 шт. /60Hz-19kHz/RMS: B4-60w,C4-400w
  • 60` — 8 шт.

    Афіша Театр им.Н.В.Гоголя

    /60Hz-19kHz/RMS: B4-60w,C4-400w

  • підвісний субвуфер – “Mc. Cauley in Line” NS1 – 2 шт.
  • 2 х 15”; 35 Hz – 250 Hz; RMS – 800 w
  • додатковий субвуфер – “Mc.Caultyin Line” – 4 шт. 2 х 18”;
  • 30 Hz – 800 Hz; RMS – 900 w
  • «простріли» сцени – DB Technologies Arena 12 – 4 шт.
  • монітори – DB Technologies 12 – 2 шт.
  • акустичні системи оточуючого звучання –
  • MC. Cauley AC75 – 26 шт.
  • підсилювачі живлення – “Powersoft” K-10 – 1 шт.,
  • K-6 – 1 шт., K-2 – 2 шт., K-3 – 1 шт., K-28Q – 2 шт.,
  • M30D – 4 шт., M20D – 1 шт.
  • цифровий процесор-контролер акустичних систем –
  • “Xilica” XP8080M – 1 шт.; Xilica”XP4080M – 2 шт.
  • графічний еквалайзер — XTA
  • мультиефект-процесор – “Lexicon MX400XL
  • компресор /лімітер/гейт
  • міні-дискова дека – “Taskam” 350 – 3 шт.
  • програвач дисків – “Taskam” CD01U – 2 шт.
  • радіо мікрофонна система – “SHURE” SLX14E – 4 шт.
  • шнурові мікрофони – “SHURE” SM58 – 8 шт.
  • мікрофони підвісного типу – “SHURE” MX202 – 6 шт.
  • мікрофонні стояки – Kand M27105.300.55. – 6 шт.

Усі приміщення театру оздоблені динаміками прямої
аудіо трансляції і режисерсько-пультовим оповіщенням

Гримерні кімнати
Загальна кількість місць –
1-ий поверх – 8 кімнат
2-ий поверх – 9 кімнат
(на 3 – 4 місця в кожній кімнаті)
Транспортний цех:
автобус ЛАЗ 699Р (випуск 2000 р.) – 41 місце
мікроавтобус” ГАЗель” (випуск 2006 р.) – 13 місць
мікроавтобус” ГАЗель” (випуск2008 р.) вантажний, тентовий,
довжина кузова 4 м
легковий автомобіль ЗАЗ 110206 “Таврія” (випуск 1994 р.)
господарський двір з майданчиком для стоянки автотранспорту.

Полтавський український музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя. Створений навесні 1936 р. у Полтаві на базі Харківського комсомольського музичного театру під назвою Державний театр музичної драми (з 1937 р. — обласний). У репертуарі поєднував драматичні та оперні вистави. Перший спектакль — "Сорочинський ярмарок" М. Мусоргського, який відбувся 1 травня 1936 у постановці головного режисера і засновника театру народного артиста УРСР В. М. Скляренка. З 1937 р. і до початку Великої Вітчизняної війни при театрі працювала студія.

У складі трупи: В. Ф. Варецька, Р. Д. Єфименко, Л. К. та А. І. Іванченки, П. І. Захаров, Є. А. Золотаренко, М. Г. Йосипенко, К. П. Кошевський, П. С. Колесник, Є. А. Коханенко, М. А. Міцкевич, К. О. Осмяловська (народилась в Полтаві, народна артистка УРСР з 1951 р.), Є. В. Селецька, Д. П. Степовий, Л. В. Солнцева, М. С. Терещенко, Є. А. Хуторна.

У листопаді 1938 у виставі "Наталка Полтавка", поставленій на відзначення 100-річчя від дня смерті І. П. Котляревського, брала участь народна артистка СРСР М. І. Литвиненко-Вольгемут. Вступне слово перед виставою виголосив український поет М. Т. Рильський.

У серпні 1941 на базі трупи театру та частини акторів Полтавського колгоспного театру ім. І.П. Котляревського був створений трудколектив, який працював у 1941-1944 рр. у м. Зиряновську (Казахстан). З 1944 р. — у Полтаві.

З театром пов’язана творчість народних артистів УРСР Т. І. Кислякової, В. М. Кожевникової, В. І. Конопацького, Г. М. Лазарєва, В. П. Мірошниченка, С. І. Онипка, Б. М. Прокоповича, С. К. Сміяна (у 1951-1956 рр. головний режисер), В. Є. Смоляка, В.Г. Сумського, заслужених артистів УРСР Р. І. Олексієнко, В. О. Волкової (друга премія на республіканському конкурсі на краще виконання ролі Наталки у спектаклі "Наталка Полтавка" І. П. Котляревського, 1969 р.), О. О. Зазимка, В. С. Кашперського, В.

Полтавщина туристична

Л. Мироновича, І. П. Моровщика, Л. В. Онищенко, Г. І. Опанасенко, Ю. В. Попова, В. Г. Репенка, К. С. Сидорчук, П. К. Лисенка, П. П. Юзефовича, заслуженого діяча мистецтв УРСР Є. І. Головатюка, А. П. Пундика, народного художника УРСР В. Геращенка.

Серед вистав: "Сорочинський ярмарок" М. Мусоргського (1936), "Назар Стодоля" Т. Шевченка (1937), "Катерина" М. Аркаса (1939), "Дванадцята ніч" В. Шекспіра (перше втілення на українській сцені, 1939), "Підступність і кохання" Ф. Шіллера (1940), "Машенька" О. Афіногенова (1941), "Партизани в степах України" О. Корнійчука (1942), "Ревізор" М. Гоголя (1946), "Нескорена полтавчанка" П. Лубенського (1949), "Наталка Полтавка" І. Котляревського (1956), "Влада темряви" Л. Толстого (1957), "Іркутська історія" О. Арбузова (1960), "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського, "Енеїда" І. Котляревського (1976), "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого (1972), "Циганка Аза" М. Старицького (1968), "Дикий Ангел" О. Коломійця (1979), "Маріца" І. Кальмана (1980), "Закон вічності" Н. Думбадзе (1982), "У неділю рано зілля копала…" за О. Кобилянською (1983), "Безталанна" І. Карпенка-Карого (1985), "Весела вдова" Ф. Легара (1988), "Біла ворона" Г. Татарченка (1990, друга премія республіканського фестивалю).

До 1941 р. містився в приміщенні на вул. Гоголя № 22 (тепер кінотеатр "Колос"), тепер — на Театральній пл. по вул. Жовтневій № 23 у будинку, спорудженому у 1958 р. на 800 глядачів (архітектори О. Крилова, О. Малишенко).

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992).
Стор. 777-778

Дивись також "Театральні історії" із "Записок провинциального архитектора" Л.С. Вайнгорта.

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя

 Полтавський театр української драми імені І. П. Котляревського

 Горобець Павло Матвійович

 Отченашенко Світлана Іванівна

 Скакун Віталій Михайлович

 Северин Жанна Костянтинівна

Полтавський музично-драматичний театр
у роки німецької окупації

1 жовтня 1941 року, тобто вже через тиждень після вступу німців до Полтави, відновив свою роботу Полтавський музично-драматичний театр. Першими його виставами були "Наталка-Полтавка" і "Запорожець за Дунаєм". Директором театру офіційно вважався Юрій Сидорук, але його "шефом" і фактичним керівником був німецький унтер-офіцер, піаніст із Гамбурга Зігфрід Вольфер, який видавав себе за оперного режисера. З українськими акторами німецький "шеф" поводився брутально, іноді вдаючись навіть до рукоприкладства. В перші місяці окупації художнім керівником театру був Семен Бутовський — старий актор, який ще в дореволюційні часи працював разом із Садовським і Саксаганським, але, не витримавши наруги з боку "шефа", залишив театр. Більшість акторів змирилася з постійним приниженням і працювала в театрі лише тому, що їм був гарантований продовольчий пайок.

За роки окупації колектив театру поповнився акторами та музикантами з Києва, Харкова та інших міст України і Радянського Союзу. На сцені театру виступали відомі актори і співаки Борис Гмиря, Павло Захаров, Віолетта Багмет, Тамара Миколенко, Григорій Михайлов, В’ячеслав Баранович та ін. Репертуар театру становили як класичні твори українських композиторів і драматургів (П. Гулака-Артемовського, І. Котляревського, М. Аркаса, М. Лисенка, М. Старицького та ін.), так і західноєвропейських (М. Масканьї, Д. Пуччіні, Ж. Бізе, Л. Бетховена, Р. Леонковалло). Вперше в СРСР на українській сцені в Полтаві була поставлена опера Л. Бетховена "Фіделіо", де партнером знаменитого Бориса Гмирі виступала молода полтавська співачка Наталія Носенко.

На початку 1943 року в Полтавському театрі працювало 285 осіб постійного складу, в тому числі 75 хористів (хормейстер — Шаповаленко) і 45 чоловік оркестру (диригенти — П. Рябінін, С. Соколовський і Г. Жуковський). Такого чисельного колективу театр не мав ні до війни, ні після. Проте театр все більше втрачав національне обличчя. Основними глядачами в ньому були вояки німецької армії та чиновники окупації адміністрації. Значна частина вистав відбувалася німецькою мовою. Так, із 24 вистав оперети "Мадам Баттерфляй", які відбулися протягом 1942 року, лише 5 проходило українською мовою.

Під час відвідань спектаклів німці, які сиділи в партері, часто вішали пояси з револьверами в кобурах на спинках стільців, а під час антрактів виходили, залишаючи зброю в залі. Крадіжок не було. Але, за спогадами В.І. Котляра, якось у одного із офіцерів зник револьвер. Німецька польова жандармерія влаштувала тотальний обшук всіх присутніх у театрі. Зброю не знайшли, але арештів не було.

В Полтаві театр працював до останніх днів окупації. Лише 19 вересня 1943 року Зігфрід Вольтер вивіз весь колектив театру до Кам’янець-Подільського, де полтавські актори поставили "Наталку Полтавку", "Запорожця за Дунаєм" та "Циганського барона". Потім колектив театру відправили до Німеччини, але вже в якості остарбайтерів, а не акторів.

Віктор Ревегук. Полтавщина в роки другої світової війни (1939-1945). Розділ III. Під німецькою владою. § 3. Стан української культури

 

 

Хостинг от uCoz

Театр им. Гоголя

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *